Три роки тому Україна та Польща в Кардіффі здобули право на проведення ЄВРО-2012

Це був тріумф для двох країн Східної Європи, які ніколи не приймали чемпіонатів такого високого рівня. Адже їхніми конкурентами тоді були Італія, а також Угорщина з Хорватією, досвідченіші у цій справі країни, більш готові до проведення чемпіонату.

Тим не менш, українська заявка отримала 8 з 12 балів підтримки, Італія вдвічі менше голосів. Угорщина та Хорватія – нуль голосів.

Українська делегація тоді не мала часу для святкування. За дві години після оголошення перемоги на делегацію України та Польщі чекав літак. Тож вітали вже у Варшаві – феєрверком. У київському Борисполі делегацію практично підхопили на руки. Усі члени делегації від України тоді із захопленням говорили про історичний момент та високу честь для двох країн, про велику відповідальність та унікальний шанс довести, що ми є повноправною частиною Європи.

Переказуючи свої відчуття, перший президент України Леонід Кравчук порівняв україно-польський здобуток зі свою перемогою в президентських гонках: «Навіть коли мене вибрали в президенти країни, не було подібного відчуття».

Президент ФФУ, один з ідеологів української заявки Григорій Суркіс тоді сказав: «Чому ми не стрибаємо від радості? Треба зрозуміти, що це передусім неймовірний обсяг роботи. В найближчі дні необхідно скликати оргкомітет і починати виробляти стратегію подальшої роботи».

А найгабаритніший учасник делегації, боксер зі світовою славою Віталій Кличко сказав тоді: «Це наш тріумф не лише в спорті, але й в економіці. Відзначу, що деякі політики лише розколюють країну, а спорт може всіх об’єднати».

Відтоді минуло три роки. Та спогади від цієї миті в учасників кардіффської церемонії і досі свіжі. Голова Виконавчої дирекції з підготовки і проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року Іван Федоренко та посол Євро-2012, видатний футболіст і головний тренер збірної України на Чемпіонаті Світу 2006-го року Олег Блохін згадали цю велику україно-польську перемогу і розповіли, чому наша презентація завоювала серце Мішеля Платіні.

Іван Федоренко:

«Перемогу забезпечила команда, яка з високою відповідальністю поставилась до подачі заявки. Відіграла велику роль дуже вдала презентація країн.

Пригадую, спектакль-презентація в замку в Кардіффі відбувались у великому залі, на екрані 5 на 10 метрів. І це справді було як захопливе видовище.
Ми продемонстрували серйозне ставлення до ідеї Євро – адже представницький рівень делегації був найвищий. З коротким словом виступили обидва президенти, Віктор Ющенко та Лех Качинський.

Далі підключились зірки. Уявіть, виходить Андрій Шевченко і каже: «Ви хотіли б мати такого друга, як у мене?» – і слідом за ним виходить Віталій Кличко! Зал вибухнув аплодисментами.

Далі по черзі виступали славетні спортсмени України та Польщі – символи світового спорту. Завершував презентацію перший Президент України Леонід Кравчук, який виніс на сцену альбом з малюнками українських дітей. Це було символічно, коли на сцену «Сіті Холу» поряд з президентами та зірками спорту з’явилися діти з української діаспори у формі нашої збірної, щоби передати зворушливе звернення 1 мільйона 700 тисяч українських дітей до Мішеля Платіні з проханням провести Євро-2012 в Україні. Після цього президент ФФУ Григорій Сурків запитав президента УЄФА, чи є ще якісь питання. Платіні відповів: "No questions"...

Це і були головні козирі, які українці і поляки заклали у зміст презентації - ідея проведення Євро-2012 між Балтійським та Чорним морями і відкриті дитячі обличчя. Так ми завоювали серце Платіні.

Євро-2008 і 2012 у своїй основі відмінні. Австрія і Швейцарія спочатку збудували дім, завезли меблі, доріжки, усе необхідне, а потім запросили гостей. А ми запросили гостей і після цього почали будувати свій дім, щоби продемонструвати гостинність, спроможність провести такий форум».

Олег Блохін:

«Усі ми хвилювались. Але у цьому хвилюванні була і велика віра в перемогу, і сумніви, і розуміння, що такої інфраструктури, як у наших опонентів, у нас немає.
А коли виграли – всіх охопила велика гордість від того, що ми це зробили. Це дуже великий успіх для країни. Була й ейфорія, аякже, обіграти такого сильного суперника, як Італія – це не абищо!

Українська делегація почувалась дуже комфортно у Кардіффі і працювала як єдина команда. Кличко, Бубка, Шевченко, Блохін - не останні люди в світовому спорті.
Що запам’ятав найбільше? Напевне, свій хвилюючий виступ. Самих слів не пам’ятаю. Згідно жорсткої процедури церемонії дали кілька хвилин – не можна було вийти за межі часового ліміту. Навіть жеребкування було лімітовано за часом.

Проте вся команда працювала добре. Важливою була присутність президентів обох країн. Обіцяти проведення чемпіонату у ситуації, в якій були Україна та Польща, могли лише президенти. Усі розуміли, що готувати країни з нуля – великий ризик.

Переконаний, що на рішення УЄФА вплинуло і те, що ми вдало грали на чемпіонаті світу в 2006-му. Гадаю, Платіні привабило і те, що чемпіонат вперше відбудеться на теренах Східної Європи. Отже перемога в Кардіффі – спільна заслуга і української делегації, яка проявила неабияку наполегливість і висококласну підготовку, і українського спорту».

Інформаційний центр «Україна-2012»